§ 4. Податковий борг - Податкове право - - Електронна бібліотека
Опубликовано: 25.10.2018
Виконання податкового обов´язку може бути пов´язано і з виникненням податкового боргу як суми податку, що підлягає сплаті, але яку платник не може внести у відповідні фонди в необхідний момент часу. Закон України «Про порядок погашення зобов´язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІне тільки визначив поняття податкового боргу, а й закріпив особливості погашення податкового боргу і сум податку в цілому (статті 11—13, 18). При цьому законодавець виділив кілька варіантів подібної процедури.
Погашення податкового боргу платником податків, що перебуває у державній чи комунальній власності
Якщо платник податків, що перебуває у державній чи комунальній власності, не погашає суму податкового боргу в призначений термін, податковий орган здійснює заходи для продажу активів такого платника податків. Активи не повинні входити до складу цілісного майнового комплексу, який забезпечує здійснення основної діяльності платника податків. При недостатності отриманої суми податковий орган зобов´язаний звернутися до органу виконавчої влади, який здійснює управління таким платником податків, з пропозицією про ухвалення рішення щодо продажу частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти чи під зобов´язання з погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформацію зазначеного органу управління про прийняття чи відхилення запропонованого рішення має бути надано податковому органу протягом ЗО календарних днів з дня звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами та в терміни, встановлені законодавством з питань приватизації. Якщо зазначений орган не прийме рішення щодо продажу частини акцій для погашення податкового боргу в зазначені дійсним пунктом терміни, податковий орган зобов´язаний у місячний термін з дня одержання такої відмови чи після закінчення встановленого для надання відповіді терміну звернутися до суду із заявою про визнання такого платника банкрутом. Якщо боржником є платник, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи для продажу його активів, що не входять до складу цілісного майнового комплексу, який забезпечує здійснення його основної діяльності. Якщо сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу і витрат, пов´язаних з організацією і проведенням публічних торгів, податковий орган зобов´язаний звернутися до органу виконавчої влади, сфера управління якого поширюється на такого платника податків, з поданням про ухвалення рішення щодо:
— надання відповідної компенсації бюджету, до якого повинна зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків;
— реорганізацію такого платника податків;
— ліквідацію такого платника податків і списання податкового боргу;
— визнання такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідь про прийняття одного із зазначених рішень має бути надано податковому органу протягом ЗО календарних днів з дня звернення. Якщо податковий орган не одержує зазначену відповідь у визначений дійсним пунктом термін чи одержуєнезадовільну відповідь, податковий орган зобов´язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
Погашення податкового боргу в разі ліквідації платника податків
При прийнятті власником чи уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію платника податків відповідно до ст. 12 Закону України «Про порядок погашення зобов´язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи цього платника податків використовуються в черговості, визначеній законодавством України.
Ліквідацією платника податків чи його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу є ліквідація платника податків як юридичної чи особи призупинення реєстрації фізичної особи як суб´єкта підприємницької діяльності, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Якщо при ліквідації платника податків чи скасуванні реєстрації фізичної особи як суб´єкта підприємницької діяльності частина його податкових зобов´язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв´язку з недостатністю його активів, то цю частину погашають за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства.
Особою, відповідальною за погашення податкових зобов´язань або податкового боргу платника податків, є:
а) стосовно платника податків, який ліквідується, — ліквідаційна комісія чи інший орган, що проводить ліквідацію відповідно до законодавства;
б) стосовно філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, який ліквідується, — такий платникподатків;
в) стосовно фізичної особи—суб´єкта підприємницькоїдіяльності — така фізична особа;
г) стосовно кооперативів, кредитних союзів, товаритсв співвласників житла чи інших колективних господарств — їхнічлени (пайовики) солідарно;
ґ) стосовно інвестиційних фондів — інвестиційна компанія, що здійснює управління таким інвестиційним фондом.
Погашення податкових зобов´язань чи податкового боргу ліквідованого платника податків здійснюється в терміни, передбачені для списання безнадійного податкового боргу.
Ліквідація філії, відділення чи іншого відособленого підрозділу юридичної особи відбувається за рахунок юридичної особи, незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов´язкового платежу), щодо якого виникло податкове зобов´язання чи податковий борг цієї філії, відділення чи інших відособлених підроздів.
В інших випадках податкові зобов´язання чи податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Це так само стосується фізичної особи — платника податків, що помер або визнаний судом безвісно відсутнім або померлим чи недієздатним, за винятком випадків, коли з´являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу придбання таких прав.
Якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених чи невідшкодованих податків, зборів (обов´язкових платежів) з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його податкових зобов´язань або податкового боргу перед таким бюджетом. Якщо сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов´язкових платежів) з відповідного бюджету перевищує суму податкових зобов´язань або податкового боргу перед таким бюджетом, сума перевищення використовується для погашення податкової заборгованості чи податкового боргу перед іншими бюджетами, а якщо немає такої заборгованості (боргу) — надходить у розпорядження такого платника податків.
Погашення податкового боргу при реорганізації платника податків
У разі, коли власник платника податків чи уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
1) якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу чи місця реєстрації платника податків, такий платник податків після реорганізації набуває усіх прав і обов´язків щодо погашення податкових зобов´язань або податкового боргу, що виникли до його реорганізації;
2) якщо реорганізація здійснюється шляхом об´єднання двох чи більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об´єдналися, такий об´єднаний платник податків набуває усіх прав і обов´язків щодо погашення податкових зобов´язань чи податкового боргу всіх платників податку, що об´єдналися;
3) якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника податків на дві чи більше особи з ліквідацією такого платника податків, усі платники податків, що виникнуть післятакої реорганізації, набувають усіх прав і обов´язків щодо погашення податку чи податкового боргу, що виникли до такоїреорганізації.
Зазначені зобов´язання чи борг розподіляються між ново-створеними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості активів, отриманих ними у процесі реорганізації відповідно до розподільного балансу. Якщо одна чи більше з новостворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли податкові зобов´язання чи борг платника податків, який був реорганізований, зазначені податкові зобов´язання чи борг повністю розподіляються між особами, які є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманих ними активів, без урахування активів, наданих особам, які не є платниками таких податків.
Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов´язань чи податкового боргу між таким платником податків і особами, створеними в процесі його реорганізації. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, якщо активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.
Реорганізація платника податків не змінює термінів погашення податкових зобов´язань або податкового боргу платниками податків, створеними в результаті такої реорганізації.
Якщо платник податків, що реорганізовується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов´язкових платежів), такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених податкових зобов´язань або податкового боргу з інших податків, зборів (обов´язкових платежів). Зазначена сума розподіляється між бюджетами і державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам податкової заборгованості або податкового боргу такого платника податків.
Якщо сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов´язкових платежів) платника податків перевищує суму податкових зобов´язань або податкового боргу за іншими податками, зборами (обов´язковими платежами), сума перевищення направляється в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно їхній частці в активах, що розподіляються, відповідно до розподільного балансу або передаточного акта.
Списання і розстрочення податкового боргу
Списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник за станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на 20 лютого 2001 року (день набрання чинності ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов´язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами).
Податковий борг, що виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачений на 20 лютого 2001 року, може бути за бажанням платника податків розстрочений на таких умовах:
а) розстрочка податкового боргу надається на термін, що неперевищує 60 календарних місяців від місяця виникнення податкового боргу, включаючи цей місяць. У разі консолідованого податкового боргу термін розстрочення відраховується від місяцявиникнення першої складової такого консолідованого боргу;
б) основна сума податкового боргу (без пені і штрафнихсанкцій) підлягає сплаті рівними частинами в терміни, встановлені для квартального податкового періоду, з відстроченням першого платежу на термін, який визначається платником податків, але не може бути більше двох квартальних податкових періодів, наступних за квартальним періодом, в якому був укладений договір про розстрочення;
в) розстрочення податкового боргу надається під проценти,розраховані за період, що розпочинається від місяця укладання договору про розстрочення і закінчується місяцем погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки Національного банку України, що діє на момент сплатичергового квартального платежу. Зазначені відсотки нараховуються платником податків, але не сплачуються;
г) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивнимивідповідно до закону.
Керівник податкового органу (його заступник) зобов´язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, що тягне за собою обов´язок платника податків сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також відсотків, нарахованих на таку розстрочену суму податкового боргу, якщо платник податків, що уклав договір про розстрочення, до закінчення дії такого договору:
— накопичує новий податковий борг або не сплачує чергову частину реструктурованого податкового боргу протягом двох податкових періодів, наступних за податковим періодом виникнення такого нового податкового боргу, або податковим періодом, за який сплачується чергова частина реструктурованого податкового боргу;
— ліквідується;
— виїжджає за кордон на постійне місце проживання (якщо платник податків є фізичною особою);
— визнається неплатоспроможним за зобов´язаннями, іншими ніж податкові.
Податковий орган не може відмовити платникові податків в укладенні договору про розстрочення його податкового боргу на умовах, визначених цим пунктом, якщо письмове звернення такого платника податків буде надіслано податковому органу протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов´язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном «безнадійний» слід розуміти:
а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені через недостатність активів банкрута;
б) податковий борг фізичної особи, яка:
— визнана в судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення відповідно до законодавства;
— понад 720 днів перебуває у розшуку;
в) податковий борг юридичних і фізичних осіб, щодо якогоминув термін позовної давності;
г) податковий борг юридичних або фізичних осіб, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
ґ) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону.
Якщо фізичну особу, яку визнано в судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, розшукано, або фізичну особу, що перебувала в розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню і стягненню в загальному порядку, без дотримання строків позовної давності.
Обов´язок здійснювати щоквартальне списання безнадійного податкового боргу покладається на податкові органи.