Главная Новости

Чому «ДНР» / «ЛНР» офіційно досі не називають терористичними організаціям?

Опубликовано: 21.10.2018

видео Чому «ДНР» / «ЛНР» офіційно досі не називають терористичними організаціям?

Чому..? Або "ДНР-івський футбол" (с)


Почему Януковичу запретили въезд в «ДНР»? | «Донбасc.Реалии»

Команда InformNapalm проаналізувала зарубіжні публікації й виступи про війну на Донбасі, які свідчать, що в зарубіжній пресі намагаються всіляко уникати терміну «терористи» стосовно бандитів, що діють від імені терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». Хоча в Україні вже шостий місяць триває АТО ( АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ), зарубіжні політики і оглядачі досі скромно говорять про повстанців, ополченців, сепаратистів… Юристи трохи прояснили причину такої вибірковості: для звинувачення в тероризмі необхідне визнання «ДНР» / «ЛНР» терористичними організаціями на офіційному рівні. Ситуація з визнанням цього факту з української сторони дуже заплутана, а міжнародне співтовариство допоки взагалі не вживало кроків у цьому напрямі. Звинувачення в тероризмі – це вельми серйозно. На відміну від сепаратистів, з терористами не прийнято сідати за стіл переговорів, тому світова спільнота повинна діяти проти терористів жорстко і спільно. Визнати організацію терористичною означає відмовитися від позиції стороннього спостерігача і взяти на себе частку відповідальності за викорінення цього зла.


Из чего состоит бюджет «ДНР»? | «Донбасc.Реалии»

Світова спільнота не поспішає визнавати «ДНР» / «ЛНР» терористичними організаціями ще й тому, що це неминуче призведе до логічного висновку про путінську Російську Федерацію як про спонсора міжнародного тероризму. Звичайно, для них простіше продовжувати закривати очі на очевидні факти, не називаючи речі своїми іменами. Але в тому й полягає небезпека міжнародного тероризму, що від нього неможливо відгородитися «непомічанням». Історія з Boeing-777 і почесним консулом Литви – яскраве тому підтвердження. Україні потрібне міжнародне визнання терористичними організаціями самопроголошених «республік» Донбасу, бо це збільшить рівень ізоляції бандитів і буде сприяти наданню Україні більш дієвої допомоги. 23 вересня 2014 року начебто планується розгляд цього питання в ЄС. Незалежно від результату, ми повинні всіляко лобіювати, усюди, де тільки можливо, ідею про визнання «ДНР» / «ЛНР» терористичними організаціями. Для цього необхідно розуміти – хто і як робить таке визнання.

Найпростіше ситуація в цій площині регулюється державами, що мають офіційні списки терористичних організацій. Наприклад, у США цим завідує Міністерство закордонних справ, і процедура внесення до списку нових позицій достатньо проста. Необхідно лише, щоби ухваленого міністром закордонних справ і генпрокурором рішення не заперечував Конгрес. Схожим чином регулюється ситуація у Британії, Канаді, Австралії. Важче з міжнародними організаціями, оскільки потрібна одностайна згода країн. У ЄС рішення ухвалює Рада міністрів (в складі міністрів закордонних справ). Будь-яка з 28 держав може блокувати пропозицію. В ООН має бути узгоджене рішення 15-ти членів Ради Безпеки (не забуваємо, що там постійний член – РФ).

Непросто зрозуміти, на якому етапі перебуває звинувачення в тероризмі з української сторони. Правова основа – стаття 258 Кримінального кодексу і Закону «Про боротьбу з тероризмом». Там згадується поняття «терористична організація» і передбачається відповідальність за її створення. Немає жодного слова про список терористичних організацій і про механізми їхнього визнання (крім, власне, звинувачення осіб, причетних до їхнього створення). Антитерористична операція оголошена 13-14 квітня указом в.о. Президента Турчинова (згідно з рішенням РНБО). 16 травня ГПУ почала досудове розслідування за фактом дій керівників самопроголошених «республік», що мають ознаки створення терористичних організацій. Це і є те саме «визнання» з української сторони. Наскільки нам відомо, досі не було жодного рішення суду з обвинувальним вироком особам за створення «ДНР» / «ЛНР» як терористичних організацій. Куди вже говорити про судовий визнання цих утворень загалом як терористичних! З іншого боку, є політичні заяви, наприклад, постанова Верховної Ради від 22 липня «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України». Але це, по-перше, не закон, а по-друге, політичних заяв недостатньо – має бути чітка юридична оцінка (!) з українського боку.

Починати потрібно з себе, інакше нерозумно щось вимагати від зарубіжних партнерів. Давайте разом поміркуємо, як нам більш дохідливо донести цю просту думку до нашого керівництва, щоб можна було сміливо ставити питання з міжнародної трибуни!

Ми просимо всіх колег-журналістів, громадських діячів, активістів, волонтерів, політиків і всіх всіх всіх громадян України взяти участь в поширенні цієї інформації і лобіюванні її на рівні ухвалення відповідних рішень. Разом переможемо!

(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )

Переклад Степана Івасина

rss