Подружжя Сендецьких

Опубликовано: 24.10.2018

 

Рекомендуємо

 

     У 30-тих роках минулого століття, активними громадськими діячами у місті Тисмениці були Ілько та Розалія Сендецькі. Про них часто згадується у книзі І.Андрухіва та С.Гаврилюка «Тисмениця» (Івано-Франківськ, 2002 р.). Однак, щоб про них дізнатися більше  потрібно книгу про давнє містечко Галичини читати досить уважно. Хтось може це зробити, але, думаємо, що не всі. Крім того про подружжя  Сендецьких є ще інша інформація в інтернеті. Тому, зібравши  про них усі відомості, ми вирішити запропонувати нашим сучасникам  дану статтю, хай компілятивну,  але окрему розвідку. 

     

     Ілько Сендецький народився 30 липня 1898 року у Тисмениці. Після навчання  у місцевій 5-класній чоловічій школі поступив до Станіславської гімназії, яку закінчив у 1915 році. Під час Першої світової війни служив у австрійській армії, був поранений на італійському фронті.  У вересні 1918 р.  він увійшов до складу  Центрального Військового Комітету (інші звали його Український Генеральний Військовий Комітет),  члени якого почали обмір-ковувати можливість захоплення  влади у Львові  в українські руки та при-лучення Галичини  до Великої України.  Крім  хорунжого І. Сендецького до нього входили поручник Іван Рудницький, чотар Любомир Огоновський, чотар Володимир Караван, хорунжий Бараник. Пізніше вступили сотник Сень Ґорук, чотар Мирон Коновалець (брат Євгена), поручник Петро Бубела, nopучник Гарасимович, чотар Володимир Баб’як, поручник Теодор Марганець, хорунжий В. Михайлів, чотар В. Старосольський, підхорунжий Дмитро Паліїв і ін. Цікаво, що  брат  І. Сендецького був у тому часі головою студентської громади, і завдяки тому стрілецькі  старшини мали секретний зв'язок з нашим студентством.  (див. «Чин Першого листопада у спогадах  Михайла Гуцуляка)

     

     В 1918 році І. Сендецьки був  епіцентрі листопадових подій, брав участь у боях за Львів.  1 листопада загін поручника Теодора Мартинця захопив ратушу, а хорунжий Ілько Сендецький з 75 стріль¬цями оволодів намісництвом і заарештував генерала Кароля фон Гуйна.  Після війни працював у Тисмениці, а в 1927 році вступив на медичні курси у Празі, які закінчив у 1930 році. Того ж року він одружився із Розалією Маціборко, яка теж навчалася разом із ним. А потім була Познань, де відбувалася процедура нострифікації  (визнання придатності) медичних дипломів. У 1935 році Сендецькі стали членами «Українського лікарського товариства» і займалися приватною лікарської практикою у рідному місті.

     

     З 1937 по 1939 рр. Ілько Сендецький  очолював у Тисмениці філію «Просвіти». Він був шанованим у місті людиною, брав активну участь у  культурно-освітньому житті Тисмениці.   Останню згадку про І. Сендецького  з джерел маємо з 1943 року. Газета «Вісті», зокрема, повідомляла : «Дня 14 лютого відбувся в Тисьмениці Повітовий конкурс самодіяльних солістів. На початку конкурсу д-р. Сендецький Ілько виголосив вступне слово, в якому з’ясував ціль і хід конкурсу та значення співочого мистецтва для всіх, а для нас українців зокрема.  («Вісті» №11 від 18.03.1943 р.) Під час війни родина Сендецьких виїхала до Німеччини, але патріотичні почуття  перемогли і вони повернулися у Галичину.

     

     У 1945 році І. Сендецький  був заарештований органами НКВД «за співпрацю з німцями» (він був лікарем у дивізії СС «Галичина») і відбув 9 років сибірських таборів. Після звільнення працював у сільській лікарні на Львівщині. Помер 7 листопада 1980 року і був похований на Личаківському цвинтарі  у Львові.

     

     Його дружина Розалія Маціборко теж була уродженкою Тисмениці. Вона народилася 25 березня 1903 року у ремісничій родині. У 1927 році закінчила Станіславську гімназію. Пізніше, як було сказано вище, навчалася на медичних курсах у Празі. Після повернення на батьківщину працювала  до 1939 року стоматологом у Тисмениці, а пізніше у Станіславі. 

     

     Живучи у Тисмениці брала активну участь у діяльності місцевого осередку «Союзу  Українок», а з лютого 1939 року стала його головою Разом із своєю попередницею на цій посаді Лідією Белей, а також із бібліотекаркою Євстахією Микитин,  Розалія Сендецька була обрана делегатом на Загальні збори  «Союзу Українок», що мали відбутися у Львові.

     

     Саме зі Львовом вона пов’язала своє майбутнє життя. Після арешту чоловіка з 1948 по 1965 рр. Р. Сендецька працювала стоматологом у міській поліклініці м. Львова. Там вона 5 лютого 1965 року померла. Поховали її на Личаківському цвинтарі. Нам видається цікавим, а, можливо, у якійсь мірі й унікальним той  факт, що обоє членів подружжя, до того ж уродженців одного містечка,  знайшли всій вічний спочинок на Личакові.

      P. S. У книзі  І.   Андрухіва та С. Гаврилюка «Тисмениця» серед численних світлин є одна, на якій зображено подружжя Сендецьких з дітьми. На  ній з батьками маленька дівчинка з братиком. Це Рогніда  Ільківна Сендецька – відомий лікар, кандидат медичних наук та поетеса. Напевно у Тисмениці ще дотепер живуть  їхні родичі, які про славну родину Сандецьких можуть розказати набагато більше. 

Іван ДРАБЧУК, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»

Коментарі:

Коментарів поки що нема.

Галицький чат

n

10:56:20 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

n

10:56:24 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

n

10:56:34 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

n

10:56:42 20-05-2014

Просимо дотримуватися етики і толерантності у своїх коментарях. Пам’ятайте, що ваші висловлювання можуть прочитати діти. Коментарі, які міститимуть нецензурну лексику або образливі слова, що стосуються тієї чи іншої особи, будуть видалятися.

сестра

17:05:10 20-05-2014

Звертаюся до всіх небайдужих = у Галицькій ЦРЛ народила дитину 16річна сирота з дитячого будинку! Потребує дитячих речей,харчування,памперсів!!! Допоможемо всі,хто чим може!!!

Гнатенко Іван

18:11:47 23-05-2014

До сестра напишіть, будь ласка, якісь координати, куди чи кому надавати гроші чи допомогу в іншій формі.

сестра

09:14:34 01-06-2014

До Гнатенко Дівчина знаходиться у Галицькій ЦРЛ,дитячому відділі,бо не має куди йти з дитиною!

сестра

09:17:11 01-06-2014

До Редактора!!!!! Народ інтересується на кого Ви працюєте????Чому доступ в чат зробили по реєстрації???Щоб народ не міг ВІЛЬНО! зайти і написати чи прочитати правду????

сестра

09:18:25 01-06-2014

Редактору! А може тому,що Ви як були при регіонах,так і сидите?????

Теслюк Володимир

21:14:50 01-06-2014

Шановна сестро, ніхто нікому ніколи не забороняв писати в чаті ПРАВДУ!!! І ніхто не обмежував вхід до чату... Ви самі вільно увійшли і пишете те, що маєте на думці... Реєстрацію запроваджено як і на інших сайтах для того, щоб можна було виявити непорядних дописувачів, які дозволяли собі писати тут образливі і нецензурні висловлювання. Щодо "регіонів", то я там ніколи не був, і працюю виключно для людей. Дякую.

Теслюк Володимир

21:17:14 01-06-2014

Доречі, Ви, сестро, теж могли б назвати своє справжнє ім'я... )))))) Чи Ви боїтеся?

сестра

13:38:55 02-06-2014

Та мені нема чого боятися..... Продажної влади???Це Ви при всіх владах співаєте їм честь і хвалу!!!!!

Теслюк Володимир

14:52:59 02-06-2014

Якщо Вам нема чого боятися, то підписуйтеся своїм іменем, яке Вам дали батьки...

Гнатенко Іван

18:21:03 02-07-2014

до сестра. невже так важко пройти хвилинну рпеєстрацію?? чи вже настільки низький рівень інтелекту, що важко написати e-mail і придумати простенький пароль???? яким же чином вам заважає вільно написати реєстрація??? ніхто ж не коректує ваші повідомлення!!!! Реєструйтеся і пишіть!!!!!

Гнатенко Іван

18:22:00 02-07-2014

до сестра. хоча можливо тут доречніше було б сказати відомою всім фразою: "якщо людина мертва, то це надовго, якщо дурна. то назавжди"!!!!!

Шмельова Марія Вадим

18:22:34 16-09-2014

Підкажіть будь ласка може кто здає квартиру в Галичі

петро

12:00:12 11-12-2014

КАЗКОВИЙ ГАЛЯЦ-ГРАД… Стольне місто на ріці Mов у чорта у руці. Пишно град ся розвиває І містян всіх розважає. Як прогнали ми орду Взяв наш Владко булаву. Мов до танцю він пішов І в палаци увійшов. Челядь громко промовляла І до танцю запрошала. Довгий крилами махав З писка слюні витирав. Всі бояри кричать: «Гуд!» Це наш славний Робін Гуд. Сотник Стримба не лапух Швидко Владка взяв в обух. Челядь тішиться гуде Все по нашому буде! Довгий крила вже сховав Слюні знову витирав. От князівство заживе Мов садочок розцвіте Новий князь добро несе Може буде добре вже. А князь Владко молодець Швидко дьоргав за уздець І не думав не гадав Владко воєвод придбав. Першим був князьок Назяр Той що їздив на позяр. Що палац си збудував Коли вогник поливав. І рука була тверда Била навіть мужика Матушку в дворі лупила Бо не рівно та ходила. Без Надії і Любві Кажуть не жили князі Владко теж не відставав І собі це все придбав. Надя глечики полоче І про всіх князьку стукоче А Любов немов в огні Це мабуть зловісні дні. Челядь тішиться, гуде До князька на чарку йде У палаци, як у двір Файний Владко брегадір. Війт місцевий теж мастак Ходить наче він батрак До Князька пороги б’є Грошики з казни кує. Час летить, шумить, гуде А князівство не цвіте Зароста все буряном Мов городець кабачком. Челядь тішиться, гуде Ще не час, усе буде. Довгий слюні повтирав І тепер вже промовчав. У князівстві знахар був Мірко звали, хто забув. Знав про все він і про всіх Хто здоровий, а хто псіх. Та в бояр на Мірка зуб Князь кричить: «Тобі каюк!» Стримба зібрання веде Знахар в суд і ось вам - фе. Що буде? Ніхто не знає Знахар ціхо ся сховав, Сотник й князь грушки щибає, Довгий знов ся заплював. Далі буде!Напишу!!! Я про всяку єрунду І про Галяцку княжну І про Стримбу орлика Про князівство й ослика.

Літописець галицький

10:08:56 22-12-2014

частина II Время знов прийшов писати Про князівство розказати. Про Старосту напишу І про всяку в світі бзду. Час пливе. Зима гряде! А життя гниле, гниле. Челядь тішиться, гуде, Ще не час, усе буде. Владко всівся у гнізді Мов кобила у вівсі. Стримба князя осідлав І на всіх він накладав. Та не тут прийшла біда З неба хмара насува. Славний град Станіславків Шле старостиних гонців. Челядь в раз заметушилась Щоб біда ця не случилась. В мить зібрали всю братву Не віддати булаву. Стримба зібрання зібрав Довгий крилами махав. І Лахоцький виступав: Похвалив і облизав, Владка так він шанував. Той Лахоцький - хитрий жук Лізе всюди як павук. Цей князьок бальона грав І народ свій обкрадав, Фіру не одну придбав Не одного обскакав. Слово мовив і князьок, Той, що міряв потічок, Вчив він трохи діточок Напивався як бичок. Крилось град його земля Це Федоря – ось імя. Обізвалась мамка Ріна Кажуть файна господиня: Ти староста не правий Вовка наш один такий. Спинку гарно він тримає Нашу челядь обіймає. Важність в нього своя є: Не чіпай ВОНО своє. Відстояли Владка всі Хоч князівство у біді. Всі городи в буряні, Але нам нужни свої Чемні, милії князі. Князь словами промовля Наче Гоголя слова. Віршем криє, покриває Челядь свою звеселяє. Владка тільки не сприйма Його рідная братва Та що пальці три тримає Й оселедці одягає. Брате наш, ти нас продав! Тільки трон ти обійняв, В душу ти нам так наклав Ти забув, хто тебе пхав?! Та ми браття всі такі Тільки нам зайти в князі Забуваєм хто ми. Ні?! Ось напевне нам каюк І загнемся наче крюк. При такому ґаздівстві Всі будемо у …..багні! Будем знов новин чекати І історію писати. А на цьому мабуть все!!! Далі буде! ХАЙ ЖИВЕ!!!

Літописець галицький

10:56:06 25-12-2014

Час глаголить знов прийшов Як процес в князівстві йшов. У палацах як було Про керовніцтво й бухло. Було так мов на балі Як у діда уві сні Матушки бухали За здоровя випивали. Князь хотів навксти лад Вскочив з трону і в палац. Там гучненько вже було, Мов базар усе гуло. Князь зайшов в четвертий ряд, Грюкав стукав все підряд. «Ви попались не шуміть. Це я князь в мить відчиніть. Стукай, грюкай і кричи Не дамо тобі ввійти. Тишком матушки кривлялись Та із князя насміхались. Ось керовніцтво князька Не вартує і нуля. Доведе він нас у мить Скоро не буде що пить. А Староста мудрий був Про невдаху не забув Про «здобутки» і опрос Каже Влодку досвідос. Челядь бистро ся зібрала До старости завітала «Хочем Влодка і усе! Це наш князь нехай буде». А Староста їм в отвіт: «Ви читали браття звіт?! При такому ґаздівстві Ви всі браття у …багні. «НИЖЧЕ ПЛІНТУС! Я кажу. Вірте браття не брешу. Краще в трон любий баран Ніж ваш князь і отаман. То ж чекайти ви письма Із містечка за Дніпра Дам вам мудрого орла Щоб ви вилізли з багна. Влодкові большой привіт Хай читає краще звіт. Розум хай пускає в хід І не лиже всім мов кіт. З цього байка виплива, Прочитавши сі слова. Не той князь що у сідлі Той, що розум в голові. Тож чекаймо вісточки для моєї кісточки От на цьому слові Бувайте здорові.

Пані Галичанка

20:27:13 25-12-2014

Автору цього "шедевру" не завадиило б трохи граматику повчити. А то це схоже на "творєніє" не дуже грамотного учня 5-го класу )))

..

 
rss